Історія кафедри

Ідея викладання педагогічної майстерності при підготовці сучасного вчителя своїм корінням сягає думок А. С. Макаренка – славетного випускника Полтавського учительського інституту, знаного і шанованого всім освітянським світом.

Перша в Україні кафедра педагогічної майстерності, яка створена в Полтаві 1 червня 1981 року, мала передісторію, сповнену пошуків і творчої праці. До цього часу в межах комплексної цільової програми «Вчитель», започаткованої у педагогічному інституті ректором І. А. Зязюном, де визначався генеральний план вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя, кафедрі педагогіки наказом ректора № 7 від 11 березня 1979 року було запропоновано розробити програну спецкурсу з педагогічної майстерності і положення про відповідні кабінети. Саме тоді була підготовлена перша програма спецкурсу «Основи педагогічної майстерності» (1979 р.) для випускників інституту доцентами Т. І. Гаваковою, І. Ф. Кривоносом і Н. М. Тарасевич під керівництвом І. А. Зязюна. Для розробки змісту курсу і читання лекцій були запрошені провідні викладачі факультетів: доценти Н. В. Хоменко, П. К. Загайко, М. Т. Безкишкіна на філологічному, М. О. Авдеєва на історичному, Н. Г. Кривошапка на природничому, О. Л. Верезомська – на фізико-математичному. Практичні заняття вели викладачі кафедри педагогіки і психології. Написана через рік (1980 р.) нова програма, розрахована на 4 роки навчання, підготовлені методичні рекомендації, перший позитивний досвід окреслили основні напрямки змісту викладання цього курсу і методичні принципи побудови практичних занять.

Цілеспрямована пошукова наукова і методична робота активізувалася з часу створення самостійної кафедри, фундаторами якої стали: доц. Н. М. Тарасевич – завідувач, доц. Т. І. Гавакова, доц. Л .В. Крамущенко, ст. викладач Г. В. Брагіна (нині кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри дошкільної педагогіки і методики початкового навчання Кримського індустріально-педагогічного інституту), асистент Л. О. Савенкова (нині доктор педагогічних наук, професор Київського Національного економічного університету). Головним завданням кафедри стала розробка нової моделі професійно-педагогічної підготовки вчителя, яка, на відміну від традиціоналістської парадигми, скерованої на забезпечення випускника високим рівнем знань і умінь, відстоювала стратегію особисгісно орієнтованого професійного розвитку майбутнього вчителя, формування професійно значущих якостей особистості (комунікативність, емоційна стабільність, спостережливість, гуманістична спрямованість тощо) вже в період навчання у вищому закладі освіти. За час існування кафедра розробила чотири програми курсу (1979, 1980, 1988, 1993 рр.), які відбивають шлях пошуку ефективних форм і методів професійного становлення особистості випускника. У 1983 році МО СРСР затвердило програму полтавських авторів для педагогічних Інститутів, а в 1985 р. для інститутів вдосконалення вчителів. Видається програма факультативу «Юний педагог» (Полтава, 1988), яку склали Н. М. Пивовар, Л. О. Савенкова, І. Ф. Кривонос та ін. Особливе досягнення кафедри – написання оригінальних підручників: «Основи педагогічної майстерності» – К.: Вища школа, 1987. – 208 с.; «Основи педагогічної майстерності» – М.: Просвещение, 1989. – 302 с.; «Педагогічна майстерність» – К.: Вища школа, 1997. – 349 с. Останній – номінований на Державну премію України.

Створено курс, оригінальний не лише за змістом, а й за методикою викладання, органічною частиною якої є психофізичний і педагогічний тренінги. Для цього підготовлено і надруковано 2 комплекти методичних розробок всіх лабораторних занять: у 1981–1984 рр. – 39 методичних розробок, у 1987-1988 рр. – 34 методичні розробки, загальною ємністю більше 60 друкованих аркушів.

В останні десятиріччя кафедра забезпечила викладання курсу створенням методичного комплексу, куди, крім програми, підручника, увійшли: «Словник термінології з педагогічної майстерності» (Полтава, 1985. – 64 с.), який уклали Л. В. Малаканова, О. Г. Самещенко, О. Г. Штепа та. ін.; Педагогічна майстерність: Тести. – Ч І. Комплект завдань для контролю знань. – Ч. II. Дешифратори. Ч. III. Комплект методик професійного самомопізнання» (Полтава, 1996. – 290 с.), у розробці яких брали участь – В. А. Семиченко, Н. М. Савельева, Т. Г. Дмитренко та. ін.; хрестоматія з педагогічної майстерності «Педагогічна майстерність: Тексти». Модуль І. Ч. 1-2. – Полтава, 2001. – 448 с., над укладанням якої працювали: Н. М. Тарасевич, А. В. Ткаченко, Л. Ф. Українець та. ін. Створення методичного комплексу забезпечило організацію самостійної роботи студентів над курсом.

Кафедра залишається методичним центром з питань організації навчально-виховного процесу у викладанні курсу «Основи педагогічної майстерності» і підтримувала, а нині відроджує частину втрачених в час розпаду СРСР наукових зв'язків з вищими навчальними закладами країни, близького і далекого зарубіжжя з метою обміну досвідом професійної підготовки вчителя (Московський педагогічний університет, Орловський, Кишинівський університети та. ін.) та проблем макаренкознавства (Марбургська лабораторія, Нижньоновгородський університет та. ін.).

На базі аналізу викладання курсу підготовлено 2 докторські і 8 кандидатських дисертацій. Досвід роботи кафедри активно вивчався протягом десятиліття вченими-педагогами і вчителями. Лише у 1986 р. кафедру відвідало 168 викладачів різних інститутів, у 1987 р. їх число збільшилося до 404. Усі члени кафедри педмайстерності надавали консультації, проводили відкриті заняття (особливо М. О. Цуркава, А. І. Шумська), знайомили з діяльністю і науково-методичною продукцією, забезпечували стажування представників різних регіонів (Дніпропетровськ, Караганда, Глухів, Бердянськ, Мінськ, Одеса, Полтава).

Робота кафедри високо поцінована: вона була дипломантом виставок ВДНГ СРСР і УРСР, викладачі нагороджувалися медаллю А. С. Макаренка, значком «Відмінник народної освіти України», грамотами інституту, обласних організацій, міністерства освіти. Тут свого часу розпочинали наукову діяльність доктор психологічних наук, професор В. А. Семиченко, доктор педагогічних наук, професор Л. О. Савенкова, доктор педагогічних наук, професор О. А. Лавріненко, доктор економічних наук, професор С. О. Гладкий та інші відомі вчені.

На даний момент постійний професорсько-викладацький склад кафедри налічує 10 осіб, із яких 3 доктори наук, професори і 7 кандидатів наук, доцентів. Головна робота колективу зосереджена у напрямі ліцензування та забезпечення діяльності трьох магістратур специфічних категорій: 8.18010020 «Управління навчальним закладом» (з 2006 року); 8.18010013 «Управління проектами» (з 2009 року); 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю» (з 2015 року). Із кожного предмета навчального плану магістратур колективом кафедри разом з аспірантами розроблено та надруковано програми, плани лабораторних та практичних занять, навчально-методичні посібники та методичні рекомендації, тексти лекцій, підібрано та сформульовано теми магістерських досліджень, рекомендації для самостійної роботи магістрів, підібрано та укомплектовано список літератури по кожному з предметів спеціальності. Слухачами магістратури виконуються кваліфікаційні роботи, що охоплюють широке коло актуальних уп-равлінських проблем, мають практичну спрямованість і можуть бути використані в подальшій професійній діяльності. Кращі з магістрантів поповнюють лави кафедри.

При кафедрі працюють аспірантура та докторантура з педагогіки: 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки; 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти; 13.00.07 – теорія і методика виховання; 13.00.09 – теорія навчання. Керують дослідженнями професори М. В. Гриньова, А. В. Ткаченко, доценти О. Г. Жданова-Неділько, Н. М. Сас.

Студенти і магістранти, керовані викладачами кафедри, неодноразово виборювали призові місця із менеджменту та педагогіки на всеукраїнських, обласних та міжнародних конкурсах студентських наукових робіт:

1. У 2012–2013 навчальному році на ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт Шульга Ірина Анатоліївна (науковий керівник проф. М. В. Гриньова) отримала диплом І ступеня ІІ туру конкурсу за напрямом «Менеджмент» за наукову роботу «Менеджмент виховання життєвої позиції молоді у студентському самоврядуванні»; Мастюх Катерина Василівна (науковий керівник проф. М. В. Гриньова) отримала диплом ІІІ ступеня ІІ туру конкурсу за напрямом «Менеджмент» за наукову роботу «Менеджмент проекту «Школа активного дозвілля студентської молоді».

2. У конкурсі Управління у справах сім’ї, молоді та спорту «Молодь року – 2013» стали переможцями: Барбінова Алла Володимирівна (науковий керівник проф. М. В. Гриньова) – в номінації «Кращий молодіжний проект» з науковою роботою Молодіжний проект «Ти і я – щаслива молода сім'я» – проект направлений на підготовку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до сімейного життя; Коновал Наталія Олексіївна (науковий керівник проф. М. В. Гриньова) – в номінації «Наукове відкриття року» з науковою роботою «Менеджмент організації збалансованого харчування студентської молоді».

3. У щорічному конкурсі студентських робіт «Від студентського самоврядування – до самоврядування громад», що проводила Полтавська обласна рада, Костіна Надія Анатоліївна здобула І премію з науковою роботою «Активізація громадського життя молоді Шишаччини через систему управління сільськими територіями в умовах сталого розвитку (з урахуванням досвіду молоді Німеччини)» (науковий керівник – доц. П. В. Ворона); Мастюх Катерина Василівна здобула ІІ премію з науковою роботою «Зелений туризм для всіх» (науковий керівник проф. М. В. Гриньова).

4. Криницька Олена Валеріївна (науковий керівник доц. Н. М. Пивовар) отримала диплом за 1 місце у Міжнародному конкурсі есе «А. С. Макаренко и воспитание сегодня» Нижньоновгородського державного педагогічного університету імені Козьми Мініна.

Кафедра є визнаним в Україні і поза її межами науково-організаційним центром Міжнародної макаренківської асоціації (ММА), яку було засновано у 1991 році на Установчій конференції, що проходила 23-28 вересня у Полтавському державному педагогічному інституті імені В. Г. Короленка. Робота оргкомітету конференції проходила під головуванням Міністра освіти України  І. А. Зязюна, який, ще будучи ректором ПДПІ, доклав багато зусиль для створення унікального Державного музею-заповідника А. С. Макаренка під Полтавою (1985-1988 р.р.), розширення бази макаренкознавчих досліджень в Україні, ствердження у макаренкознавстві духу справжньої наукової культури.

Ідею полтавських учених – професорів В. Є. Лобурця, В. О. Пащенка та доцентів В. Ф. Моргуна, Л. В. Крамущенко, К. М. Ширяєвої, І. Ф. Кривоноса, Н. М. Тарасевич, М. П. Лебедика щодо об’єднання макаренкознавців з різних країн на засадах діалогу і творчої співпраці підтримали визнані у всьому світі дослідники з Європи, Азії, Америки. Об’єднало всіх цих макаренкознавців визнання Антона Макаренка видатним педагогом, який вплинув на розвиток педагогічної теорії і практики 20 століття.

Відповідальним секретарем ММА з 1991 по 2002 р.р. працювала кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогічної майстерності,  завідуюча лабораторією А. С. Макаренка ПДПІ Л. В. Крамущенко. З 2002 по 2013 рік цю посаду обіймав проф. А. В. Ткаченко.

Вісімнадцятирічна співпраця кафедри педагогічної майстерності і Міжнародної макаренківської асоціації позначена як здобутками в розробці наукових тем макаренкознавчої проблематики, так і творчим розвитком досвіду виховної роботи А. С. Макаренка в умовах сучасних навчально-виховних закладів.

Кафедрою педагогічної майстерності започатковано традицію регулярного проведення на полтавській землі міжнародних наукових форумів, присвячених видатному землякові А. С. Макаренку. Так, великий резонанс мали науково-практичні конференції: «Досвід А. С. Макаренка і актуальні проблеми виховання молоді» (Полтава, 1998 рік); «А. С. Макаренко і світова педагогіка» (Полтава, 2002 рік); «Спадщина А. С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності» (Полтава, 2008 рік).

Позитивними наслідками цих конференцій є видання збірників наукових праць (наприклад, «А. С. Макаренко и мировая педагогика». – Полтава, 2008. – 146 с.), інтенсифікація обміну науковою інформацією, розширення поля кандидатських і докторських досліджень – кафедра педагогічної майстерності підготувала тільки за останні 15 років більше 20 відгуків на дисертації макаренкознавчої проблематики. Спільна робота під час конференції, енергетика колективного розуму допомагають віднайти об’єктивні критерії оцінки макаренкознавчих досліджень, спонукають до творчих пошуків.

Кафедрою педагогічної майстерності започатковано під час проведення міжнародних конференцій урочисті акції покладання гірлянди до меморіальної дошки А. С. Макаренка на будівлі Полтавського педагогічного університету, вшанування пам’яті членів ММА та вихованців А. С. Макаренка, які пішли з життя, покладання квітів і мітинг біля пам’ятника А. С. Макаренку на території музею-заповідника видатного педагога-подвижника в с. Ковалівка Полтавської області. Проведення цих ритуальних церемоній несе великий емоційний заряд і має не аби який виховний вплив як на студентську та шкільну молодь, так і на учасників конференцій старшого покоління.

Вчені кафедри є активними учасниками всеукраїнського і міжнародного наукового діалогу. Помітними були виступи на закордонних наукових форумах доц. Л. В. Крамущенко («А. С. Макаренко – класик соціалістичної педагогіки», Чехословаччина, Оломоуц, 1988; «Спадщина А. С. Макаренка і сучасні перетворення у педагогічній теорії і практиці», Росія, Н. Новгород, 1992; «Спадщина А. С. Макаренка і сучасність», Москва, 1993; «Універсальні цінності спадщини А. С. Макаренка і сучасність», Польща, Варшава, 1997), та доц. А. В. Ткаченка («Педагогіка А. С. Макаренка у вирішенні проблем сучасного дитинства», Москва, 2003; «Макаренко ХХІ століття. Невикористані можливості», Москва, 2008; «Ідеї вітчизняної педагогіки: історія і сучасність», Волгоград, 2008).

Одним із завдань Міжнародної макаренківської асоціації визначено створення повної наукової біографії А. С. Макаренка, об’єктивація його спадщини. В контексті цього групою науковців кафедри педагогічної майстерності, яку очолив академік І. А. Зязюн, протягом 1997–2002 р. р. проводилася значна науково-дослідна робота зі створення історії Полтавської колонії імені М. Горького, якою керував А. С. Макаренко (1920–1926 рр.). Було підготовлено наукове видання у двох книгах: «Полтавська трудова колонія ім. М. Горького в документах і матеріалах» (О. П. Єрмак, І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос, Н. М. Тарасевич, А. В. Ткаченко). Автори, здійснюючи кропіткий архівний пошук, розширили джерельну базу досліджень з історії Полтавської колонії ім. М. Горького, ввели до наукового обігу нову документальну інформацію, важливу для розробки цілісної картини історії горьківської колонії, написання повної наукової біографії А. С. Макаренка. Усього представлено і прокоментовано 135 архівних документів. Серед них 80 публікуються вперше; 15, які раніше друкувалися в скороченому вигляді, подано повністю і автентично, 7 представлено вперше мовою оригіналу.

Вагомим внеском кафедри в роботу Міжнародної макаренківської асоціації стало кафедральне видання альманаху Української асоціації А. С. Макаренка «Витоки» (випуск 1 – Полтава, 2003; випуск 2 – Полтава, 2004). Альманах мав на меті пропагувати спадщину А. С. Макаренка та досвід її творчого використання, спонукати – у першу чергу молодих педагогів – читати і намагатися зрозуміти самого Макаренка, свідомо збагачуватися його досвідом. Під новою назвою, «Витоки педагогічної майстерності», вказаний збірник увійшов до переліку наукових фахових видань ВАК України (Постанова президії ВАК України № 1-05/8 від 22 грудня 2010 року).

Співпраця кафедри з ММА має ще одну важливу складову – налагодження діалогу між науковцями з різних країн світу, зняття надмірної політизації та ідеологізації постаті видатного педагога, що у 50-х – 80-х роках минулого століття призвело до різкої поляризації вчених зі Сходу і Заходу. Саме Полтава у 1991 році вперше зібрала макаренкознавців різних ідеологічних орієнтацій і зуміла їх об’єднати на засадах наукової відповідальності, неупередженості у проведенні досліджень. Кафедра педагогічної майстерності і сьогодні  об’єднує вчених Європи, Азії, Америки, стверджуючи чесність і об’єктивність у дослідженні спадщини Антона Макаренка.

У 2009 році знайшов своє продовження один із видавничих проектів кафедри. Не припиняючи роботу над пошуком і публікацією архівної спадщини А. С. Макаренка, група дослідників під керівництвом академіка І. А. Зязюна підготувала нову збірку матеріалів про горьківську колонію: «Антон Макаренко: Харківська трудова колонія ім. М. Горького (в документах і матеріалах 1926–1928 рр.): монографія / автори-укладачі: І. Ф. Кривонос, Н. М. Тарасевич, А. В. Ткаченко; за ред. дійсного члена АПН України І. А. Зязюна. – К.: Педагогічна думка, 2008. – 352 с. Книга такого формату є досить унікальним явищем не тільки для України, але і для світового макаренкознавства останніх років.

У даний час макаренкознавці кафедри підтримують постійний електронний зв’язок з Президентом ММА проф. Н. С. Де Кумісом, членом Правління ММА доц. Т. Ф. Корабльовою і Російською Макаренківською асоціацією, московським музеєм А. С. Макаренка, директором якого є В. В. Морозов, провідним російським макаренкознавцем, старійшиною цієї наукової галузі, віце-президентом і членом Правління ММА, доктором педагогічних наук, професором Нижньогородського державного педагогічного університету, науковим консультантом дослідницької лабораторії «Виховна педагогіка А. С. Макаренка» А. А. Фроловим, віце-президентом ММА, Dr. phil. habil. іноземним членом АПН України, керівником лабораторії «Макаренко-реферат» Марбурзького університету (Німеччина) найвідомішим у світі макаренкознавцем Г. Хіллігом, віце-президентом ММА, доктором педагогічних наук, професором Л. І. Гриценко (Волгоград), доктором педагогічних наук, старшим науковим співробітником Інституту сім’ї і виховання Російської академії освіти С. С. Нєвською, магістром філософії, віце-президентом ММА, членом Італійської макаренківської асоціації Е. Меттіні та іншими.

Одним із постійних напрямків роботи макаренкознавчої групи кафедри є пропаганда ідей і творчої спадщини А. С. Макаренка. Викладачі проводять екскурсії для гостей університету до аудиторії-музею А. С. Макаренка, беруть участь у телевізійних програмах, виступають з відповідною тематикою перед педагогічною громадськістю не лише міста і області, але й інших регіонів України, надають методичну допомогу Державному музею-заповіднику А. C. Макаренка в с. Ковалівка Полтавської області, налагодили плідний контакт з Кременчуцьким педагогічно-меморіальним музеєм А. С. Макаренка. Включення у 2001 році кафедри до складу природничого факультету на чолі з професором М. Гриньовою дало надзвичайно потужний організаційний поштовх її дослідницьким проектам. Міжнародні і всеукраїнські наукові конференції, приурочені до макаренківських свят, з цих пір стали щорічними, їх тематика віддзеркалює історію інтенсивних пошуків в напрямку збагачення та поглиблення макаренкознавчої проблематики.

Провідними тенденціями сучасного розвитку кафедри є:

·  оптимізація кадрового забезпечення;

·  оновлення змісту і форми професійної підготовки спеціалістів і магістрів;

·  поглиблення міжнародного співробітництва в сфері новітніх педагогічних технологій і макаренкознавства (Німеччина, Польща, Франція, Італія, Канада, Ізраїль);

·  створення комп'ютерних навчальних програм;

·  підготовка дисертаційних досліджень.